Хто розслідує корупційні справи в Україні і що це означає для підозрюваного?

• Корупційні кримінальні правопорушення розслідують різні органи залежно від суб’єкта і розміру предмета злочину: Національна поліція, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро.
• Підслідність визначена статтею 216 КПК. Порушення правил підслідності є підставою для оскарження і може вплинути на допустимість доказів.
• Національне агентство з питань запобігання корупції не проводить досудового розслідування, а виявляє порушення і складає адміністративні протоколи.
• Справи, які розслідує НАБУ, розглядає Вищий антикорупційний суд; решту корупційних справ розглядають місцеві загальні суди.
• Більшість справ про хабарництво на місцевому рівні розслідує Національна поліція, а не НАБУ.

Слово «антикорупційний» у назві органу створює враження, що будь-яка справа про неправомірну вигоду потрапляє до НАБУ і Вищого антикорупційного суду. На практиці все навпаки: переважну більшість справ за статтями 368, 369, 364 і 366 КК розслідує Національна поліція або Державне бюро розслідувань, а розглядають їх звичайні місцеві суди. Адвокат Кобець Олексій Олексійович, який понад 25 років працює у кримінальних справах і має досвід роботи в органах досудового розслідування, пояснює, як розподілено підслідність і чому для підозрюваного це не формальність.

Чому важливо, хто саме розслідує справу?

Підслідність, тобто визначення органу, уповноваженого розслідувати конкретне кримінальне правопорушення, встановлена статтею 216 КПК. Це не внутрішнє питання правоохоронної системи, а гарантія для особи: докази, зібрані органом, який не мав повноважень розслідувати саме цю справу, можуть бути визнані недопустимими.

Верховний Суд неодноразово розглядав питання наслідків порушення підслідності. Загальний підхід полягає в тому, що суд оцінює, чи призвело порушення до істотного обмеження прав особи і чи були процесуальні дії вчинені неуповноваженим суб’єктом. Тому перевірка підслідності є одним із перших кроків захисту у будь-якій корупційній справі.

Приклад. Провадження щодо службової особи, яка за своїм статусом належить до підслідності ДБР, від початку розслідують слідчі Національної поліції, і лише через кілька місяців матеріали передають за належністю. Сторона захисту аналізує, які докази зібрано до передачі, і ставить питання про їх допустимість.

Що розслідує Національна поліція?

За частиною 1 статті 216 КПК слідчі органів Національної поліції розслідують усі кримінальні правопорушення, крім тих, які законом віднесено до підслідності інших органів. Це так звана залишкова підслідність.

На практиці саме сюди потрапляє основний масив справ про хабарництво і службові злочини: неправомірна вигода лікарям, викладачам, працівникам комунальних підприємств, інспекторам, посадовцям органів місцевого самоврядування нижчих рівнів, а також більшість справ за статтями 364, 366 і 191 КК, де суб’єкт не має спеціального статусу і розмір предмета не досягає порогів, установлених для НАБУ.

Для підозрюваного це означає, що справа розглядатиметься у місцевому загальному суді за загальними правилами кримінального провадження, а не у спеціалізованому суді.

Що розслідує Державне бюро розслідувань?

За частиною 4 статті 216 КПК слідчі ДБР розслідують кримінальні правопорушення, вчинені особами, перелік яких визначено законом: зокрема, працівниками правоохоронних органів, суддями, службовими особами, які займають відповідальне чи особливо відповідальне становище і не належать до підслідності НАБУ, а також військові кримінальні правопорушення.

Отже, якщо неправомірну вигоду одержав, наприклад, поліцейський, працівник прокуратури або суддя, справу розслідуватиме ДБР, а не Національна поліція. Розгляд таких справ також здійснюють місцеві загальні суди.

Що розслідує НАБУ і чим займається САП?

Національне антикорупційне бюро України має спеціальну підслідність, визначену частиною 5 статті 216 КПК. Детективи НАБУ розслідують корупційні правопорушення за двома групами критеріїв. Перша стосується суб’єкта: вищі посадові особи держави, народні депутати, судді, прокурори вищого рівня, керівники центральних органів виконавчої влади та інші особи з переліку, наведеного в законі. Друга стосується розміру: окремі правопорушення потрапляють до НАБУ, якщо розмір предмета злочину або завданої шкоди перевищує встановлений законом поріг, який рахується у прожиткових мінімумах для працездатних осіб.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює процесуальне керівництво у провадженнях НАБУ і підтримує публічне обвинувачення у Вищому антикорупційному суді.

Якщо особа не належить до жодної з категорій частини 5 статті 216 КПК, а розмір предмета не досягає порогу, її справа не потрапить до НАБУ, хоч якою «корупційною» вона є за змістом.

Що розслідує Бюро економічної безпеки?

Детективи БЕБ розслідують кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, ухилення від сплати податків і суміжні економічні правопорушення, перелік яких визначено частиною 3 статті 216 КПК. До власне корупційних складів (статті 368, 369 КК) підслідність БЕБ не поширюється, але на практиці економічні і корупційні епізоди нерідко об’єднують в одному провадженні, і тоді питання підслідності вирішує прокурор за правилами частини 10 статті 216 КПК.

Яку роль відіграє НАЗК?

Національне агентство з питань запобігання корупції не є органом досудового розслідування. Його функції превентивні і контрольні: перевірка декларацій, моніторинг способу життя, контроль за дотриманням обмежень і конфлікту інтересів, захист викривачів.

Якщо НАЗК виявляє ознаки кримінального правопорушення, зокрема декларування недостовірної інформації за статтею 366-2 КК або неподання декларації за статтею 366-3 КК, воно передає матеріали до відповідного органу досудового розслідування. За менш значні порушення НАЗК складає адміністративні протоколи, наприклад за статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Де розглядають корупційні справи?

Вищий антикорупційний суд розглядає справи, які розслідувало НАБУ під процесуальним керівництвом САП. Це суд першої інстанції, а його Апеляційна палата переглядає рішення в апеляційному порядку. Касаційний перегляд здійснює Верховний Суд.

Усі інші корупційні справи, тобто розслідувані Національною поліцією і ДБР, розглядають місцеві загальні суди за місцем вчинення правопорушення, а апеляцію розглядають апеляційні суди областей. Для більшості підозрюваних у справах про хабарництво саме цей шлях є типовим.

Що з цього випливає для захисту?

Перше: з першого дня захист перевіряє, чи уповноважений орган, який веде розслідування, робити це за статтею 216 КПК, і фіксує будь-які порушення.

Друге: від органу залежить характер доказової бази. Провадження НАБУ і ДБР зазвичай насичені негласними слідчими (розшуковими) діями, тоді як у справах Національної поліції частіше трапляються процесуальні порушення при затриманні, огляді і вилученні. Стратегія захисту будується з урахуванням цього.

Третє: від органу залежить і суд, а отже практика, строки та процесуальні особливості розгляду.

Досвід роботи в органах досудового розслідування дозволяє адвокату Кобцю оцінювати, як формується провадження в кожному з цих органів і на що звертати увагу на кожному етапі. Захист здійснюється на всіх стадіях провадження у Києві та інших регіонах.

Матеріали за темою: стаття 368 КК: лінії захисту, звільнення від відповідальності для того, хто надав вигоду, обшук: ваші права, запобіжні заходи.

Часті запитання

Наведені приклади є умовними та узагальненими і не стосуються конкретних справ чи осіб.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією чи гарантією певного результату. Кожна справа індивідуальна, а застосування норм залежить від конкретних обставин. Для оцінки вашої ситуації зверніться за персональною консультацією до адвоката. Автор дотримується Правил адвокатської етики і Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».