Надали неправомірну вигоду: коли можливе звільнення від кримінальної відповідальності?

• Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі карається за статтею 369 КК, і відповідальність настає незалежно від того, чи взяла службова особа гроші.
• Спеціальна підстава звільнення передбачена частиною 5 статті 354 КК і поширюється на статті 354, 368-3, 368-4, 369 і 369-2 КК.
• Умови дві: добровільна заява про подію до того, як орган, уповноважений повідомляти про підозру, дізнався про неї з інших джерел, та активне сприяння розкриттю злочину особи, яка вигоду одержала.
• Загальні підстави звільнення (дійове каяття, примирення, передача на поруки) до корупційних правопорушень не застосовуються.
• Звільнення від відбування покарання з випробуванням та призначення покарання нижче від найнижчої межі для корупційних правопорушень також не передбачені.

Запит «дав хабар, що робити» звучить у практиці частіше, ніж будь-який інший у цій категорії справ. Людина, яка передала гроші під тиском обставин або за звичкою «так усі роблять», рідко усвідомлює, що вона є не свідком, а суб’єктом окремого кримінального правопорушення, і що закон залишає їй вузьке вікно для виходу. Адвокат Кобець Олексій Олексійович, який понад 25 років працює у кримінальних справах і має досвід роботи в органах досудового розслідування, пояснює, де це вікно, скільки воно відкрите і чому загальні уявлення про «пом’якшення за співпрацю» тут не працюють.

За що відповідає той, хто надає вигоду?

Стаття 369 КК встановлює відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а також за надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою будь-якої дії з використанням влади чи службового становища.

Так само, як і в статті 368 КК, склад є закінченим уже з моменту пропозиції або обіцянки. Чи погодилася службова особа, чи відмовилася, чи повідомила про подію правоохоронний орган, для кваліфікації дій того, хто пропонував, значення не має.

Частини 2, 3 і 4 статті 369 КК передбачають кваліфікуючі ознаки: повторність, надання вигоди особі, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, вчинення за попередньою змовою групою осіб або організованою групою. Санкції зростають відповідно, аж до позбавлення волі з конфіскацією майна за частиною 4.

Чи звільняє від відповідальності вимагання?

Це найпоширеніша помилка. До 2015 року стаття 369 КК містила частину 5, за якою особа звільнялася від відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання неправомірної вигоди або якщо вона добровільно заявила про подію. Законом України № 198-VIII від 12 лютого 2015 року цю частину виключено.

Сьогодні сам факт вимагання не є самостійною підставою звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 369 КК. Вимагання з боку службової особи є кваліфікуючою ознакою для неї самої за частиною 3 статті 368 КК, істотно впливає на оцінку добровільності дій того, хто надав вигоду, і має бути детально відображене у заяві, про яку йдеться далі. Але автоматичного звільнення воно не дає.

Приклад. Підприємець сплатив посадовцю за «прискорення» дозвільної процедури, бо йому прямо натякнули, що інакше документи лежатимуть роками. Він вважає себе потерпілим. Юридично ж він є особою, яка надала неправомірну вигоду, і без окремих дій його статус у провадженні залишиться саме таким.

Яка спеціальна підстава звільнення діє зараз?

Чинною спеціальною нормою є частина 5 статті 354 КК. Вона поширюється на осіб, які запропонували, пообіцяли або надали неправомірну вигоду, і застосовується до правопорушень, передбачених статтями 354, 368-3, 368-4, 369 та 369-2 КК.

Норма встановлює дві сукупні умови.

Перша умова: добровільна заява до того, як про злочин стало відомо з інших джерел. Особа має добровільно заявити про подію органу, службова особа якого відповідно до закону має право повідомляти про підозру, і зробити це до того, як цей орган отримав інформацію про злочин з інших джерел. Формулювання принципове: строк відлічується не від повідомлення про підозру, а від моменту, коли правоохоронний орган дізнався про подію будь-яким шляхом. Якщо службову особу вже викрили в межах негласних слідчих дій, а той, хто надав вигоду, звертається із заявою після цього, умова добровільності не виконується.

Друга умова: активне сприяння розкриттю злочину. Йдеться про сприяння розкриттю саме того злочину, який вчинила службова особа, що одержала вигоду або прийняла пропозицію чи обіцянку. На практиці це означає докладні показання, участь у слідчих діях, надання наявних доказів: листування, документів, даних про обставини зустрічей.

Обмеження: звільнення не застосовується, якщо вигода пропонувалася, обіцялася або надавалася особам, визначеним частиною 4 статті 18 КК, тобто посадовим особам іноземних держав та міжнародних організацій.

Приклад. Особа передала кошти і того ж дня, до будь-яких дій правоохоронців, звернулася із заявою, надала листування і взяла участь у слідчих діях щодо службової особи. За наявності цих обставин є підстави ставити питання про звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 354 КК; рішення ухвалює суд за результатами оцінки всіх обставин.

Чому не працюють загальні підстави звільнення?

Клієнти часто розраховують на дійове каяття або примирення, про які чули з інших категорій справ. У корупційних провадженнях ці механізми заблоковані.

Статті 45, 46, 47 і 48 КК, які передбачають звільнення у зв’язку з дійовим каяттям, примиренням з потерпілим, передачею на поруки та зміною обстановки, прямо не застосовуються до корупційних кримінальних правопорушень. Їх вичерпний перелік наведено у примітці до статті 45 КК, і статті 354, 368, 369 та 369-2 до нього входять.

Так само стаття 75 КК не допускає звільнення від відбування покарання з випробуванням для осіб, засуджених за корупційні кримінальні правопорушення, а стаття 69 КК не дозволяє призначити за них покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією. Це означає, що за відсутності підстав за частиною 5 статті 354 КК простір для м’якого результату істотно вужчий, ніж у більшості інших справ.

Що робити одразу після події?

Послідовність дій має вирішальне значення, і помилка на першому кроці може закрити єдину доступну підставу звільнення.

Не варто самостійно з’являтися до правоохоронного органу без адвоката і «пояснювати ситуацію». Заява за частиною 5 статті 354 КК є юридично значущим документом, і від того, як у ній викладено обставини, залежить оцінка добровільності та подальша кваліфікація. Водночас зволікати не можна: кожен день збільшує ризик, що орган отримає інформацію з інших джерел, після чого звернення втратить правове значення.

Захисник оцінює, чи є підстави для застосування частини 5 статті 354 КК, чи не отримано вже інформацію про подію, готує заяву, супроводжує особу під час допитів і слідчих дій, а також стежить за тим, щоб її статус у провадженні відповідав змісту норми.

Приклад. Особа дізнається, що службовця, якому вона передала кошти, затримано за іншим епізодом, і побоюється, що її епізод «спливе». Захисник з’ясовує, чи є в матеріалах провадження дані саме про цей епізод, і залежно від відповіді обирає стратегію: заява за частиною 5 статті 354 КК або захист від можливої підозри.

Чим допоможе адвокат

Адвокат оцінює наявність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, готує заяву з урахуванням вимог частини 5 статті 354 КК, супроводжує участь у слідчих діях, а якщо підстав для звільнення немає, вибудовує захист за статтею 369 КК: перевіряє доведеність факту пропозиції чи надання, статус особи, якій надавалася вигода, зв’язок вигоди з її повноваженнями, законність негласних слідчих (розшукових) дій. Досвід роботи в органах досудового розслідування дозволяє адвокату Кобцю оцінювати, яку інформацію орган уже може мати і які кроки в конкретній ситуації є юридично обґрунтованими.

Захист здійснюється на всіх стадіях провадження у Києві та інших регіонах.

Матеріали за темою: стаття 368 КК: одержання неправомірної вигоди і лінії захисту, хто розслідує корупційні справи, повідомлення про підозру: що це і що робити далі.

Часті запитання

Наведені приклади є умовними та узагальненими і не стосуються конкретних справ чи осіб.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією чи гарантією певного результату. Кожна справа індивідуальна, а застосування норм залежить від конкретних обставин. Для оцінки вашої ситуації зверніться за персональною консультацією до адвоката. Автор дотримується Правил адвокатської етики і Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».